Про неймовірні таланти «цукрового» прокурора

Чи чули ви про «цукрового» прокурора? Заступника прокурора Київської області Олександра Колесника. Того, що спіймали на розхищенні 30 тисяч тон цукру з Аграрного фонду. Героя, що, за словами голови Національного антикорупційного бюро, «нагрів» державу на 300 млн. гривень.

Прецедент «цукрового» прокурора, на відміну від його «діамантових» колег, не викликав такого резонансу. Шкода. Як на мене, історія мажора, якого було спіймано на розхищенні, доволі показова для сучасної України.

18313-2_uk_normal

 

Своє сходження цей надзвичайно талановитий юнак (ну а як ще назвати такого персонажа?!) розпочав у 2000-ому. Цього року майбутній «цукровий прокурор» «поступив» до Луганської академії внутрішніх справ. Беру в лапки, бо Олександр Колесник став студентом «комерційного набору». Тобто, заплативши в касу вузу, уникнув виснажливих нормативів з фізкультури, іспитів з історії та права. А пройшовши формальну співбесіду, став студентом. Здавалося б нічого кримінального, вузи мають якось виживати. А на бюджетне фінансування надто не порозкошуєш. Але ж, Колесник, після року на контракті зміг небувале. Він легко, мабуть знов допоміг талант та природня фартовість, перейшов на бюджет. Отримав форму та державну гарантію на працевлаштування.

Тут трохи відступлю. Перший курс в силових вузах вважається найважчим. Тяжко вчорашнім школярам звикати до казарменних умов. Колеснику, як і іншим студентам «комерційного набору» вдалося цього уникнути. «Комерційники» вчаться без казарми, форми. Ходять вільними слухачами. Щоправда, по закінченні, держава їх не забезпечує роботою. Але ж кого це турбує! Та й хто надихнеться роботою в райвідділку! Принаймні, Колесник не надихнувся. Пропрацювавши рік (замість необхідних трьох) в Антрацитівському міському відділі внутрішніх справ, герой виявив бажання перейти на роботу в прокуратуру. Випускники міліцейських вузів знають, що це майже неможливо. Будь-який «пепс», що побажає приміряти прокурорський мундир має «підвищити кваліфікацію». Зрозуміло, що небезкоштовно. Зробити це можна на будь-якому з прокурорських факультетів юридичних вузах Києва, Одеси, Харкова та Львова. Але Колесник і цього уникнув.

І далі починається офіційна прокурорська біографія. Його стрімку кар’єру в органах можна ставити в приклад іншим молодим та енергійним. З червня 2006 Колесник офіційно працює в органах прокуратури. Трохи слідчим в Брянці (невеличке шахтарське містечко. Нині знаходиться під контролем «ЛНР». — Прим. авт.). Трохи слідчим та старшим слідчим в Лутугінькій районній прокуратурі. Далі, в 2014-ому, вже після Євромайдану та подальшої окупації Криму та Донбасу, в органах прокуратури з’являється велика кількість вакансій. Місця люстрованих та тих, хто залишився працювати в так званих «ЛНР» та «ДНР», треба було терміново займати. І Колесник зайняв. І дослужився аж до Головного управління нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України.

І хтозна, до яких кабінетів дійшов би цей скромний випускник міліцейського вузу з Луганська, якби не зупинив його сходження цукровий скандал... Хоча, гадаю, що хвилюватися не варто. В «діамантових» прокурорів врешті-решт відпустили і «цукрового» відпустять.

До чого я все це? Резюмую. Ми можемо скільки завгодно говорити про оновлення влади, про нові обличчя у керівництві, а тим часом колесники і йому подібні продовжують займати свої кабінети і революція, АТО та інші події на них ніяк не впливають.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: