Як столичний «золотий хлопчик» «міністром ЛНР» став

Сьогодні розкажу про «міністра» юстиції гордої й незалежної «республіки» Сергія Коз’якова. «А чи вартий уваги якийсь сєпар?» — напевно запитаєте ви. «Вартий», — впевнено відповім я.

Адже не щодня представник столичної «золотої молоді» приєднується до самопроголошеного незрозуміло чого, очолює місцеву «ЦВК», допомагає обирати «республіканських» суддів та, в підсумку" очолив «мін’юст ЛНР». Ну й одним з перших потрапляє в санкційний список.

13295177_1073382629364507_1124830047_n-1

Клан Коз’якових добре відомий серед столичних нотаріусів. Батько «міністра республіки» — Юрій Миколайович очолював Інспекцію з питань професійної відповідальності нотаріусів в Нотаріальній палаті України. Його брат Ігор раніше працював прокурором Стаханова, далі — проректором Національної академії прокуратури України. Розповідають і про Сестру Сергія Юрійовича, яка працює «TV-нотаріусом», надає «нотаріальні послуги» в ефірах телевізійних шоу.

Коротше, всі були зайняті, окрім роздовбая-Серьоги. Про його загули ходили легенди. Дійшло навіть до того, що батьки майбутнього «міністра», зібравшись на родинній раді, вирішили заслати синулю якнайдалі від столичних спокус. І обрали для цього Луганськ. На той момент, як я вже написав, його дядько, Ігор Миколайович, очолював прокуратуру Стаханова. Так, Сергій Коз’яков поступив до Луганської академії внутрішніх справ.

Втім, батькам одразу сказав, що в правоохоронні органи не піде. В кінці-кінців Коз’яков отримує нотаріальне свідоцтво та певний час працює нотаріусом в обласному центрі.

Ще скажемо, що перші роки луганського заслання позначились резонансним ДТП. Сергій Коз’яков їдучи із пасажиркою потрапив у ДТП. Дівчина, Ольга Свиридова, загинула. Винуватця аварії не було покарано.

І так би залишатись колишньому столичному мажору простим провінційним маловідомим нотаріусом, якби не «російська весна». Восени 2014, під час виборів «голови ЛНР», Коз’яков з’являється в якості голови «республіканської ЦВК». Протягом усієї передвиборчої кампанії Сергій стає зіркою російського ТБ. Він фігурує в більшості репортажів про вибори «голови республіки». Після перемоги Ігоря Плотницього Коз’яков знову зникає на деякий час, аби з’явитися в якості голови «кваліфікаційної комісії суддів ЛНР». Колишній столичний роздовбай допомогав «відроджувати судову систему» самопроголошеної республіки«.

Наступний етап в стрімкій біографії «золотого хлопчика» — «міністерство юстиції ЛНР», яке він очолив в жовтні 2015. За час свого міністерства Коз’яков не відзначився жодними одіозними заявами. Мабуть інстинкт самозбереження відчуття підказував, що не варто висовуватись. В той період, коли його колег гучно звільняли, відправляючи «на підвал», Коз’яков без особливих втрат досидів до 2016ого.

Зараз в Сергія все гаразд. Гадаю, що все гаразд буде і в майбутньому. І хтозна, може ще побачимо його із значком депутата ВР. Не вірите? А от подивимось!.. Враховуючи окремі пункти мінських домовленостей і не таке можливо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: