mm
Аналітик ГО «Європейський діалог». Сфери досліджень: фінансова децентралізація, реформа місцевого самоврядування та регіональна політика.

(Без)перспективний план Стрийщини

757

4 жовтня 2016 року на засіданні постійної депутатської комісії з питань дорожнього господарства, інфраструктури, регулювання земельних відносин, адміністративнотериторіального устрою, планування території та архітектури Львівської обласної ради була розглянута та підтримана ініціатива Львівської ОДА «Про схвалення змін до проекту Перспективного плану спроможних територіальних громад Львівщини (в частині Стрийського району)».

Відповідно до підтриманих змін, на Стрийщині мають бути сформовані 4 об’єднані громади: Грабовецька (створена в 2015 році), Дашавсько-Нежухівська, Стрийська та Моршинська. Здавалося б, 4 громади в районі – нічого надзвичайного. Але все саме цікаве не в кількості громад, а у їх конфігурації.

Стрийщина до реформи – це 2 міста обласного значення – Стрий та Моршин, 1 селищна рада – Дашавська та 39 сільських рад. Чисельність населення (разом з містами) становить трохи більше 135,0 тис. осіб, з них майже половина – населення міста Стрия.

Як і на скільки частин ділили Стрийщину?

У Перспективному плані, схваленому обласною радою в 2015 році, на Стрийщині передбачалось 10 громад (рис. 1). Такий формат мав ряд недоліків:

  1. місто Стрий залишалось в територіальній ізоляції
  2. передбачалось кілька завідомо неспроможних громад – Миртюківська (населення 3,0 тис. осіб), Семигинівська (населення 4,0 тис. осіб), Стрілківська (5,3 тис. осіб), Гірненська (5,9 тис. осіб).

iii

Перевагою було те, що територіально всі громади були компактними, тобто без явних периферійних зон.

У 2015 році була створена Грабовецька громаду, до складу якої увійшли сільські ради з Дулібської (крім Дулібської сільської ради) та Гірненської (Довголуківська сільська рада) громад. Таке об’єднання суттєво «сплутало карти» в районі.

Крім того, в грудні 2015 року Кабінет Міністрів України не затвердив територій двох громад – Гірненської та Семигинівської.

На Стрийщині, як й у всій Львівській області, почався процес доопрацювання / формування альтернативного Перспективного плану.

На початку червня 2016 року Львівською обласною державною адміністрацією до обговорення були запропоновані 3 варіанти формування територій спроможних громад Стрийщини – 2 громади, 5 громад та 7 громад. В жодному з цих форматів не згадувалось місто Стрий.

При форматі «2 громади» на Стрийщині планувались 3 громади – Нежухівська, Моршинська та Стрийська. При цьому Нежухівська громада мала б об’єднати майже всю територію району. До Моршинської міської громади мали б долучитися лише Лисовицька та Воле-Задеревацька сільські ради. Затвердження Перспективного плану в такому форматі майже гарантовано передбачало втрату повноважень для вже створеної Грабовецької громади. Місто Стрий залишалось в територіальній ізоляції.При цьому у форматі «5 громад» (рис. 2) Грабовецька громада мала об’єднатися з територією Нежухівської потенційної громади. Тобто, швидше за все, такий формат передбачав би втрату повноважень та статусу «спроможної» для Грабовецької громади. Місто Стрий знову залишалось в територіальній ізоляції.22При форматі «7 громад» (рис. 3) Грабовецька громада мала об’єднати вже територію колишніх Дулібської та Гірненської громад (Дулібська, Гірненська, Верхньостинавська, Нижньостинавська та Лубинцівська сільські ради). Що знову б призвело до втрати нею повноважень та статусу. Місто Стрий – знову в ізоляції.

333

На початку вересня Львівська обласна державна адміністрація винесла на розгляд обласної ради ще один варіант Перспективного плану Стрийщини (рис. 4). Документ передбачав формування 6-и громад. Грабовецька громада передбачалась в свої межах, що гарантувало їй збереження повноважень та статусу. Місто Стрий – у територіальній ізоляції. Проблемними, з точки зору зон доступності, виглядали Дашавська та Дулібська громади. Проблеми з доступністю на Стрийщині є наслідком перш за все відсутності автомобільних мостів через річку Стрий, яка розділяє район. Такий міст є в Стрию. Через те, візуально близькі (особливо на карті) території часто можуть бути суттєво віддаленішими щодо транспортної доступності.

На момент оприлюднення такого варіанту Перспективного плану Стрийщини вже була створена ще одна об’єднана громада – Нежухівська. До складу громади увійшли Нежухівська, Голобутівська, Завадівська, Ланівська та Заплатинська сільські ради.Такий варіант Перспективного плану виявився неприйнятним для районної влади. Тому на чергове засідання профільної депутатської комісії був винесений ще один варіант Перспективного плану Стрийщини (рис. 5). В такому варіанті передбачені 4 громади: Грабовецька (у своїх межах), Стрийська (як у всіх попередніх варіантах – в ізоляції), Моршинська та Дашавсько-Нежухівська. Найцікавішою є остання громада – Дашавсько-Нежухівська, яка займатиме площу 620 км2 – майже ¾ всієї площі Стрийщини. Наразі незрозуміло, де буде адміністративний центр такої громади. Зрозуміло, що такий формат можливого об’єднання є не просто дивним, але й шкідливим для регіонального розвитку. Тому постає логічне питання: навіщо так мудрувати? Причин або пояснень цього є кілька. 555

(не)Бідний Нежухів

Однією з причин таких кульбітів при формуванні Перспективного плану є бажання економічно зрівноважити всю територію району. Справа в тому, що основне бюджетоутворююче підприємство на Стрийщині – «Леоні» знаходиться на території Нежухівської сільської ради. На підприємстві працює близько 6,2 тис. працівників. Податки з підприємства становлять більше 50% загального фонду районного бюджету.

У випадку формування Нежухівської громади, «дірка» у районному бюджеті становитиме близько 40 млн. грн. Саме тому вже створену Нежухівську громаду «не впускають» на перші вибори, при цьому маніпулюючи форматом Перспективного плану.

Нежухівська громада створена у червні 2016 року у складі 5-и сільських рад. При тому, що Кабінетом Міністрів України вона затверджена у складі 4-х. «Камінням спотикання» є Заплатинська сільська рада, яка передбачалася у складі Угерської громади. Це значить, що формально Нежухівська громада не відповідає Перспективному плану та не буде визнана спроможною навіть при схваленні законопроектів «Про олійну пляму».

Змінити Перспективний план «під Нежухів» та «відпустити» на перші вибори означає отримати величезний дефіцит в районному бюджеті на наступний рік.

Надходження податку на доходи фізичних осіб на цій території суттєво перевищують середні по країні. Це означає, що бюджет такої громади матиме значну реверсну дотацію, тобто вилучення коштів у Державний бюджет. Для мінімізації такого вилучення до Нежухівської сільської ради намагаються «приклеїти» бідніші територіальні громади. По факту, виходить «клеять» майже весь район.

«Невидимий» Стрий

Формат потенційного об’єднання на Стрийщині виглядав би «цивілізованіше», коли б районна влада розглядала місто Стрий, як адміністративний центр потенційної об’єднаної громади. У Стрий проживає половина населення Стрийщини, знаходяться медичні та освітні заклади, зареєстровані підприємства та районні установи. А також, що дуже важливо, саме в місті знаходиться автомобільний міст через річку Стрий, яка розділяє район на ліво- та правобережний. Тому більшість жителів району все одно їздять через м. Стрий.

Чому керівництво району та області не змогло знайти політичного компромісу зі Стрийським міським головою? Чи потрібен такий компроміс на етапі формування Перспективного плану? Ці питання наразі відповіді не мають.

Але від такого формату Перспективного плану з «невидимим Стриєм» страждати будуть усі – і жителі району, і жителі міста.

Кмітливий Моршин

У цьому балагані зовсім випадає з уваги ситуація навколо найменшого міста обласного значення на Львівщині – Моршина. У Перспективному плані 2015 року до складу Моршинської громади були включені ще 4 сільські ради – Дідушицька, Воле-Задеревацька, Лисовицька та Станківська.

У варіанті, винесеному ОДА на розгляд обласної ради у вересні 2016 року, до складу Моршинської громади передбачалось включення лише 3-х сільських рад – Воле-Задеревацької, Лисовицької та Станківської.

А в остаточному варіанті, запропонованому районною владою та схваленою профільною депутатською комісією, «залишилось» лише 2 сільські ради – Лисовицька та Станківська.

Причина таких змін – можливість приєднати дані сільські ради без проведення перших виборів відповідно до законопроекту «Про олійну пляму». Більшу кількість сільських рад приєднати без перших виборів неможливо.

Стан справ навколо Моршинської громади впливає лише на розвиток територій, які увійдуть чи не увійдуть до її складу, та мало впливає на розвиток Стрийщини. Хоча згідно з нормативними документами територія Моршинської громади мала б бути суттєво більшою.

Замість висновків

Перспективний план Стрийщини у форматі «4 громади» є нереальним при добровільному об’єднанні. Тобто при його схвалені є велика ймовірність, що на Стрийщині добровільно сформується лише Моршинська громада. А вся «необ’єднана» Стрийщина ще на кілька років забуде про децентралізацію та розвиток.

Вірю, що обласні обранці 11 жовтня скерують такий документ на доопрацювання.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ