mm
Кандидат політичних наук, громадський активіст, керівник Західноукраїснького представництва МФ «Відродження».

Наука з буком: громадські ініціативи та сміттєва криза у Львові

73
Фото: leopolis.news

Сміттєва криза у Львові лишається на перших шпальтах як регіональної, так і загальнонаціональної преси.

Криза, що була спричинена закриттям Грибовицього сміттєзвалища, вже триває більше року. Мешканцям доводить спостерігати за політичними іграми навколо сміття й сподіватися, що скоро все буде добре.

Протягом вже року криза супроводжувалася протестами, мітингами, перекриттям вулиць і навіть голодування. Але були активісти, що закликали до конструктивну – нових рішень й комплексного підходу. Підходи громадських активістів умовно можна поділити за трьома напрямками. Перші – протестувальники – організовували акції прямої дії, активно протестуючи проти вивозу сміття до конкретних громад, побудови тимчасових сміттєзвалищ та сміттєсортувальних станцій. Інші – просвітники – почали навчати мешканців Львова, як зменшити обсяги сміття: сортування, переробка, зменшення продукування сміття, як от перестати використовувати пластик, одноразовий посуд тощо. Ще одна група активістів – реформатори – прагнули вирішити проблему системно. Тому залучили до публічних обговорень екологів, науковців, комунальників тощо. Спробуймо разом ближче роздивитися різні підходи ініціативних груп й спробувати зробити висновки, що подіяло, а що не дуже.

Протестувальники

Ці ініціативи відреагували першими: громадська організація «Варта 1», головою виконавчого комітету якої є депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич (Укроп); «Варта 700», головою правління якої є Наталя Шелестак, знана у місті волонтерка; Економічний бойкотний рух, який координує місцевий активіст Олег Радик. Вони влаштовували акції протесту, зокрема, до зали засідання міської ради принесли смітники та вимагали звіту міського голови щодо вирішення проблеми сміття протягом 2-х каденцій Садового Андрія.

Ще одними активними протестувальниками є громадська організація «Розвиток громади», яка за участі ветеранів АТО намагалася протидіяти створенню сміттєсортувальних станцій у Львові без попередніх домовленостей з місцевою громадою.

Акції мали також на меті привернути увагу до особи міського голови та його відповідальності за ситуацію зі сміттям у Львові. До протестувальників долучалися учасники АТО і пересічні мешканці, які вважали, що місто порушує їхні права, влаштовуючи сміттєпереробні станції.

Ці ініціативи публічно декларували, що хочуть дати оцінку діям міського голови Андрія Садового, однак, публічно ані звіту, ані оцінки не було. Разом з тим, вдалося налаштувати мешканців проти сміттєсортувальних станцій, зробити більш жорстким доступ громадськості на засідання сесій Львівської міської ради: тепер для громадян та медіа вводяться кількісні обмеження – не більше 30 осіб з обов’язковою акредитацією.

Для розв’язання проблеми у Львівській обласній адміністрації було укладено Меморандум з низкою міст про вивіз сміття. Побоюючись, що обсяги сміття будуть більшими, громадські активісти чергували біля смтітєзвалищ, аби не пропустити більшу за обумовлену кількість сміттєвозів. Такі ініціативи були у Бродах,  Миколаєві, Золочеві й Яворові, на території якого знаходиться підприємство «Сірка», і де мав би бути новий сміттєвий полігон.

Цим ініціативам вдалося обмежити вивезення сміття до зазначених міст та запобігти будівництву полігону. Це змусило багатьох міських голів області зважати на думку громади та відмовляти Львову у прийомі сміття. Від так, дії цієї групи активістів, навряд чи можна назвати конструктивними.

Просвітники

Громадські ініціативи, які провадять просвітницьку діяльність зі зменшення обсягів сміття, спочатку складалися лише з декількох людей, які ділилися власним досвідом: використовувати пляшки багаторазового використання замість одноразових пластикових, контейнери для збирання органічних відходів вдома тощо.

Згодом в стінах Львівської міської ради було проголошено про приєднання Львова до ініціативи ZeroWaste.

У червні цього року у Львові стартував соціальний експеримент «За 21 день до Zero Waste». Організатори ( Інститут міста Львівської міської ради та міські активісти Zero Waste Lviv) пропонують долучитися до групи у Facebook і щодня протягом трьох тижнів виконувати низку завдань для того, щоб зменшити кількість сміття удома. Найактивніші учасники отримають заохочувальні подарунки під час експерименту та після його закінчення.

 

Джерело: Zero waste.Lviv
Джерело: Zero waste.Lviv

Ініціатива активно розпочала свою діяльність: презентація принципів, соціальний експеримент з висвітленням в соціальних мережах; майстер-класи та робота з активними людьми, які почали сортувати та зменшувати продукування сміття. Як означає один з ініціаторів, Всеволод Поліщук, працювали з ентузіастами, адже сортувати сміття легко, але вивозити його на пункти прийому в різні куточки Львова можуть лише ентузіасти.

З подібною ініціативою – зміна культури поведінки з відходами – виступала соціальна ініціатива «Хтось не зробить!», проект Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ. Представники цієї ініціативи допомагали встановлювати смітники для роздільного сміття, працювати з різними офісами, щоб ті мали можливості роздільного збору сміття. Вже у липні 2016 року провели перші навчання з сортування сміття, еко-табір, де молодим людям розповідали про сортування і переробку сміття, проводили, майстер-класи з переробки пластику тощо.

Джерело: ФБ «Хтось не зробить.Еко», липень 2016.
Джерело: ФБ «Хтось не зробить.Еко», липень 2016.

Ще у Львові з’явилося соціальне підприємство «Зелена коробка», метою якого є поширення культури сортування відходів та зменшення кількості сміття, яке потрапляє на сміттєзвалища. Воно засноване в 2016 році групою зелених активістів зі Львова. В основі ідеї роботи підприємства стоїть надання зручного сервісу для сортування відходів. Ініціатива встановлює картонні контейнери для роздільного сортування пластику, паперу, скла та батарейок в офісах, школах, закладах харчування, державних установах, ОСББ і т. д.

Варто зазначити, що згадані ініціативи долучилися до організації Екофоруму, Чисто.Фесту, Екофестивалю, на яких популяризували повторне використання речей, проводили майстер-клас з переробки речей тощо. До них нині доєднуються організації, для яких екологічна тематика раніше не була актуальною: ГО «Оселя», яка зазвичай опікується безхатьками; центр «Джерельце», який опікуються дітьми з інвалідністю.

Реформатори

Ініціативи, які спробували підходити до питання сміття у Львові комплексно, залучивши експертів різних галузей, розробити нормативні документи й стратегії, проаналізувати причини такого стану речей й вплинути на прозоре й публічне прийняття рішень, які подолають сміттєву кризу не лише тимчасово, але й стратегічно. Ключовою ініціативою у цьому процесі став медіа-хаб «Твоє місто». Його команда ініціювала дискусії за участі тих, хто приймає рішення, а також моніторинг діяльності службовців щодо розв’язання проблеми сміття.

Також у напрямку реформування ставлення до сміття слід відзначити діяльність громадської організації  «Львівська група», яка підтримує ресурс «Наші гроші. Львів». Зроблено низку журналістських розслідувань щодо фірм, які замаються перевезенням сміття, і тендерів щодо цього. Ведеться слідство щодо перевищення службових повноважень чиновниками при укладанні договору з одним з перевізників. Після цих розслідувань в колі експертів все частіше лунає думка, що сміттєва криза – це передовсім про розподіл немалих коштів, а не про львів’ян.

Замість висновків

Сміттєва криза торкнулася кожного мешканця. І громадські ініціативи виникали в різний спосіб: хто об’єднувався стихійно, хто – сплановано. Можна припустити, що деякі координували свою діяльність з органами влади й просували власні ініціативи. Одні вирішили у всьому звинувачувати владу, інші ж – шукали рішення в практичній площині. Однак всім бракувало щирості та довіри, а також – – відкритої публічної комунікації.

Нарешті, на сесії Львівської міської ради 29 червня 2017 року таки прийняли стратегію поведінки з твердими побутовими відходами. Львів став першим містом в Україні, де Zero Waste стала офіційною стратегією міста щодо відходів. Ключовою тезою документу є перехід від поводження з відходами до управління ресурсами, що є запорукою зміни культури поводження з відходами від «зроби-використай-викинь» до замкнутих циклів. До 2020 року очікується скорочення до 30 % утворених твердих побутових відходів на одного мешканця.  Сам документ є радше декларацією, однак очікуємо, що досить скоро буде прийнято ряд програм, які нададуть йому якісного вимірювального змісту.

В той же час, слід визнати, що громадянське суспільство поки не впливає на порядок денний у Львові, громада радше захищалася, аніж була; радше чекала на месію-рятівника, аніж самоорганізовувался задля спільного блага.

Окрім цього, варто констатувати, що вирішення «сміттєвої кризи» потребує якісної альтернативи політичним деклараціям: розробка й впровадження нових стандартів поводження з твердими побутовими відходами; адвокація цілісного підходу й підтримка його мешканцями Львова; ретельний моніторинг виконання цих стандартів.

Ще однин виклик, який унаочнився протягом року – це потреба нових лідерів громади, які би могли з одного боку – стати альтернативною нинішньої міської влади, а з іншого справді консолідувати й надихнути громаду.

Головним же уроком «сміттєвої кризи» є усвідомлення потреби індивідуальної й колективної відповідальності. Львів не подолає «сміттєвої кризи», як і будь-яке інше українське місто не вирішить своїх проблем, без об’єднання зусиль і взяття частини відповідальності на себе. Є надія, що громада Львова цей урок засвоїть.

Матеріал передруковано з сайту Тиждень.ua зі згоди Автора

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!