mm
Народний депутат VII-VIII скликань; голова політичної сили "Альтернатива"

Українська криза. Погляд зі США

45

“Майбутнє України цілком і повністю залежить від українців”, – ця думка в різних варіаціях лунала майже від усіх, з ким мені довелося поспілкуватися в Вашингтоні.

Але незважаючи на це, здавалося б, очевидне твердження, як показали події останніх днів, без допомоги утримати країну від скочування до авторитаризму буде дуже складно. Як не дивно, але схоже, що саме голосом ЄС і США активна частина українського суспільства може донести свої вимоги до влади. Внутрішнього діалогу вже давно немає ані в парламенті, ані в уряді. А значить треба поглиблювати зв’язки і вибудовувати відносини з тими, хто здатний вплинути на владу. Саме тому на запрошення партнерів я як представник політичної сили “Альтернатива” провів насичений тиждень в США.

У нас були зустрічі з представниками Cato Institute, Kennan Institute, Atlantic Council, обговорення останніх подій в Держдепартаменті США і ще багато приватних зустрічей. Частина з них була закритою і проходила off the records. Основною своєю місією я бачив просування альтернативного Мінським домовленостями плану реінтеграції Донбасу (ознайомитися можна тут), а також внесення максимальної ясності щодо того, що відбувається всередині країни. Я акцентував увагу на потребах армії і можливості надання допомоги жителям зони АТО (гуманітарна допомога, грантові програми, теле- та радіовежі для ретрансляції та інше). Ну і звичайно не обійшлося без обговорення найактуальніших тем: переслідування Міхеїла Саакашвілі, спроба приручити САП і НАБУ, усунення Єгора Соболєва з посади і провал боротьби з корупцією.

Якщо коротко підвести підсумки зустрічей, то вимальовуються наступні позиції Вашингтона, які слід враховувати в Києві:

1. В інформаційному полі однозначно на першому місці внутрішні проблеми, пов’язані з розслідуванням по Трампу. Що ж стосується зовнішньої політики, то Україною цікавляться, але відносини з Китаєм, Близьким Сходом, Сирією, Північною Кореєю – первинні. Хоча, як справедливо зазначив Рекс Тіллерстон, відносини з Путіним в першу чергу розглядаються крізь призму військового вторгнення РФ на Донбас, а не можливого втручання у вибори. Це піднімає наші ставки.

2. Можу сказати, що більшість політиків і інституцій в США налаштовані рішуче по відношенню до української влади. Це підтверджують і останні заяви Держдепу про дії ГПУ як про спробу “підриву незалежних антикорупційних інституцій”. І заява ФБР про повну підтримку НАБУ. Сюди ж можна віднести і заяви радника міністра оборони США Карпентера про припинення допомоги в разі переходу контролю над НАБУ і САП до парламента і президента. Також найгучнішу заяву держсекретаря США, який сказав буквально наступне: “Для України є недоцільним боротися за своє тіло на Донбасі, якщо вона втрачає свою душу в корупції. Інститути по боротьбі з корупцією повинні бути захищеними, підтримуватися і фінансуватися”. У схожому ключі останні події коментують представники МВФ і Світового банку, а також багато представників Європейського Союзу.

3. В Україні багатьом здається, що у Петра Порошенка є підтримка в Вашингтоні. Це омана. Можливо, така думка склалася під впливом Кремлівської пропаганди, яка видає українську владу за маріонеток. Або це грамотний піар самого Порошенка. Але в будь-якому випадку, вірити цьому не варто. У США судять не за заявами, а за справами і тут у нашого президента проблеми. Хоча є й ті, хто вважає, що Порошенку важко і він просто змушений “закручувати гайки” не тому, що він цього хоче, а тому, що інакше йому владу не втримати. Але це також помилкове уявлення. Ми добре знаємо, як вміє брехати і вивертатися Петро Порошенко, він виставляє себе жертвою обставин і обіцяє піти шляхом рішучих реформ, але тільки після виборів. В особистих зустрічах із західними політиками Порошенко буквально просить його не чіпати і дати можливість провести виборчу кампанію без скандалів і викриттів. В іншому випадку він загрожує великими проблемами і поглибленням кризи на Донбасі.

На зустрічах я буквально на пальцях доводив, чому всі ці аргументи президента – дешева маніпуляція. І нічого, крім власних страхів, жадібності і страху втратити і так невисокий рейтинг, не відокремлює Порошенка від реальних реформ, серйозної боротьби з корупцією і системних змін в економіці. На щастя, не один я так вважаю, провідний експерт з питань Східної Європи Андерс Аслунд, з яким мені вдалося зустрітися, заявив наступне: “Президент Порошенко, здається, відмовився від боротьби з корупцією, будь-яких амбіцій щодо економічного зростання, фінансування ЄС чи МВФ”.

І наостанок кілька слів про українську діаспору в США. Вона не монолітна, тільки за останній час з’явилося дуже багато різних організацій, які відстоюють часом протилежні підходи. Наприклад, в тому ж питанні надання летального зброї.

Та й вплив діаспори на вибори незначний, голосує в середньому близько 4 тисяч осіб. Але це не привід відмовлятися від співпраці, адже спільна робота могла б піти тільки на користь. Тут живе близько мільйона людей з українським корінням. Частина з них розуміє мову, стежить за подіями і що важливо – готова допомагати. Серед активних членів діаспори багато представників середнього класу, бізнесменів, людей, які ввібрали ментальність і отримали хороший досвід. Їх необхідно залучати до управління державою як мінімум на посади в наглядові ради, конкурсні комісії, брати радниками і помічниками. Вони допоможуть зробити внутрішні процеси більш прозорими, демократичними і ефективними.

Я впевнений, якщо б комісія з відбору керівництва ДБР складалася з представників діаспори, авторитетних юристів, наприклад, колишнього Федерального прокурора і помічника Генерального прокурора США українського походження Богдана Витвицького, то ані Труба, ані Варченко ніколи не отримали б своїх посад. А “смотрящі”, що натякають і вказують в Адміністрації Президента, були б послані подалі, ще й з міжнародним скандалом. У нас же все відбувається навпаки. Так, в 2015 році українська програміст і волонтер Люба Шипович кинула свій успішний бізнес в IT-компанії CallFire в США, щоб зайнятися реформуванням України. Вона приєдналася до команди Міхеїла Саакашвілі, який тоді був головою Одеської ОДА. В Україні вона стала відповідати за IT-напрямок реформ, їй вдалося добитися відмінних результатів в сфері залучення інвестицій. В результаті Національне агентство з питань державної служби заявило, що Шипович не може займати посаду в ОДА, бо є громадянкою США. На неї завели кримінальну справу. Тож, Шипович змушена була поїхати назад в Штати.

P.S. Нам вдалося досягти попередньої домовленості з Atlantic Council про спільну роботу над планом по реінтеграції Донбасу. Тому будемо розширювати і поглиблювати наш план, готувати законопроекти. Приєднуйтесь до робочої групи www.fb.com/partyalternativa/

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ